Історія золотих монет Канади

Історія канадських золотих монет тісно пов'язана зі складною історією Канади як країни - від періоду колоніальної влади Британії та Франції до членства в сучасній Співдружності націй. До кінця ХІХ-го століття канадська валюта була складена з різного роду монет і грошей, випущених різними інституціями, країнами та індивідами. Деякі області Канади ще до Конфедерації (тобто, перед тим як три британські колонії - Нова Шотландія, Новий-Брюнсуїк і Канада були об'єднані в Канадську Конфедерацію) карбували свої власні монети, встановлюючи свої власні валютні стандарти. З дозволу Закону про валюту 1841 року, британські монети й американські центи стали законними платіжними засобами в провінції Канади (Британська Колонія - 1841-1867 рр.), а монети з Перу, Мексики та Колумбії також увійшли в обіг.

Перші монети призначалися тільки для провінції Канади і були викарбувані в Англії близько липня 1858 року. Але дизайн монети був схожий на бронзові монети Імператора Наполеона ІІІ, тому ці монети були відкинуті. Однак у липні 1858 року Королева Вікторія заснувала перші офіційні монети в історії канадських грошей. За традицією для монети Великої Британії, її територій і членів Співдружності, на цих ранніх канадських монетах містився портрет монарха, яким на той час була королева Вікторія. Пізніше її портрет замінив король Едвард VII 1901 року, потім король Георг V 1910 року, після нього король Георг VI 1936 року і, нарешті, королева Єлизавета ІІ 1952 року, портрет якої й досі красується на канадських монетах. Були створені такі номінали для монет, художником яких став Леонард Чарлз Вайон - 1, 5, 10 і 20 центів. На цих канадських монетах було зображено королеву в тіарі, з волоссям у чепчику, зав'язаним стрічкою. На монеті також були поміщені такі написи: "CANADA" (Канада) і "Victoria Dei Gratia Regina", що означає - Вікторія, благодаттю Божою Королева. Пізніше в XIX столітті було додано 50-центову монету. Канадський монетний двір не карбував срібну монету в один долар до 1935 року. Через те, що у Канади не було свого монетного двору, всі монети карбувалися в Лондоні. У 1901 році Канада удостоїлася права володіти власним монетним двором завдяки королівському дозволу Закону про монетний двір Оттави. Відділення Британського Королівського монетного двору в Оттаві було відкрито 2 січня 1908 року. Тому Канадський монетний двір є порівняно молодим підприємством. Він був заснований 1901 року і почав карбувати перші монети 1908 року. Перший срібний долар було викарбувано 1935 року, але лише 1979 року в Канаді почали карбувати першу золоту інвестиційну монету - Канадський Кленовий Лист.

Унаслідок того, що курс срібла зростав відносно номінальної вартості монет, лише кілька монет було викарбувано в цьому металі, а монети, що були зроблені зі срібла, містили малу кількість останнього. У 1960-х рр. кількість срібла в монетах, що перебували в обігу, впала до 0,500. У 1968 році несрібні монети були введені в обіг, що стало закінченням використання срібних монет в обігу цієї країни. Однак 1988 року Королівський Канадський монетний двір створив срібну інвестиційну монету. Дотримуючись традиційного найменування канадських інвестиційних монет із золота і платини, нова монета була названа так - Канадський Срібний Кленовий Лист**. На реверсі монети було зображено кленовий лист, впізнаваний символ Канади. Там же зображена проба срібла - 0,9999 - найвища проба серед срібних інвестиційних монет. На аверсі, згідно з традицією монет Співдружності, вміщено образ монарха - королеви Єлизавети ІІ, її ім'я, номінал монети та рік випуску. Номінальна вартість монет вагою в одну унцію становила 5 доларів, що було найбільшою вартістю серед світових срібних інвестиційних монет.

Історія першої канадської золотої монети почалася в середині ХІХ століття на тлі серйозних змін у соціальній та технологічних сферах. Радіомовлення робило перші невпевнені кроки, жінки в Західному світі боролися за виборчі права, а також маса технологічних нововведень - від автомобілів до пилососів - от-от мали змінити повсякденне життя пересічного канадця.

У Канаді ідея стандартизованої, національної валюти тільки виникала. 1853 року в Канаді було ухвалено золотий стандарт, завдяки якому було спрощено торгівлю, що також вимагало, щоб у країні було достатньо золотих резервів для підтримки валюти. Золотий стандарт допоміг розвинути інтерес до карбування золота в Канадському монетному дворі. Крім того, канадські золотодобувні компанії виступали за заснування національних очисних підприємств, оскільки вони були змушені продавати своє золото США, що зменшувало їхній прибуток. Було запропоновано створити монетний двір у Британській Колумбії, у найбагатшому на родовища золота регіоні, але Сенат відмовився втілити цю ідею. Аж до кінця ХІХ століття цю ідею відклали в довгу шухляду, аж поки на Клондайку не розпочалася золота лихоманка, що привернула увагу до видобутку золота в Канаді. Мрії про багатство, золоті самородки проникли у свідомість канадців, тож незабаром ідея створення національного монетного двору знайшла своїх шанувальників.

Через десять років після того, як ідея Канадського монетного двору проникла до Сенату, вона опинилася в Палаті Громад. Після тривалих і серйозних обговорень з британською владою, Закон про монетний двір в Оттаві було ухвалено 1901 року. Таким чином, відділення Британського Королівського монетного двору було засновано в Канаді для виробництва національних канадських монет, а також британських соверенів. Дозвіл на створення канадського відділення було дано 1901 року, але фактично воно відкрилося 1908 року на Сассекс Драйв. 2 січня 1908 року генерал-губернатор Канади Альберт Генрі Джордж Грей з його дружиною, графинею Еліс Грей, були присутніми на офіційному відкритті Королівського монетного двору і викарбували першу національну монету - 50-центову і бронзову монету - перед представниками фінансової та політичної еліти. Церемонія, тим самим, стала важливим відправним пунктом у розвитку Канади як нації, оскільки ознаменувала створення національної валюти. Знадобилося ще два роки для того, щоб відділення в Оттаві отримало дозвіл карбувати золоті монети з канадськими образами з номіналами в 5 і 10 доларів - між 1912 і 1914 рр.

Затримка в карбуванні монет була викликана тим, що очисний завод з'явився лише 1911 року, а через смерть короля Едварда VII 1910 року виникли проблеми щодо дизайну реверсу для цих монет.

У 1912 році уряд Домініону замовив 8 тис. п'ятидоларових золотих монет і 8 тис. десятидоларових золотих монет. До кінця літа в обігу перебувало золотих монет на суму 600 тис. доларів. Виробництво золотих монет продовжилося аж до 1914 року.

Ці перші золоті монети були викарбувані в монетному дворі і стали першими повністю канадськими продуктами - від сировини до дизайну. Вони були зроблені з канадського золота, видобутого з Клондайку 1912 року; 1913 і 1914 рр. родовище золота перемістилося на схід від Онтаріо. На монетах був зображений перший, власне канадський, символ. Малюнок був фактично гербом - ухваленим у 1868 році - доки офіційну версію герба не проголосив король Георг V у 1921 році. Канадський герб 1912 року складався з кленової гілки, що оточувала щит із символів чотирьох провінцій, які приєдналися до Конфедерації 1867 року (Онтаріо, Квебек, Нова Шотландія і Новий-Брюнсуїк). Онтаріо представлений хрестом Святого Георгія і листям клена; Квебек - парою флер де ліс у супроводі британського лева і кленового листя; Нова Шотландія - лососем між шотландським будяком; Нью-Брюнсуїк - британським левом і вітрилом корабля, що являє собою міць кораблебудування в провінції. Напис "CANADA" вигравірувано над щитом, а дата "1912" і номінал "FIVE DOLLARS" (5 доларів) або "TEN DOLLARS" (10 доларів) також розташовуються внизу щита. На аверсі розміщено портрет короля Георга V. Обидві сторони монети обрамлені колом із кульок.

У 1914 році почалася Перша світова війна. Канадський монетний двір став переробляти, займатися литтям золота для всієї Імперії - аж до Південної Африки - від імені британського уряду. Програму створення золотих монет було згорнуто і замінено виробництвом золотих злитків у 1915 році. Було ухвалено рішення про збереження резервів золота. Монети були вилучені з обігу і поміщені в банківські сховища на 75 років.

Ідея карбувати золоту інвестиційну монету виникла в середині 1970-х рр. У цей час єдиною золотою інвестиційною монетою був південно-африканський "Крюгерранд "***, який прославляв золоту промисловість ПАР. Утім, багато західних країн наклали санкції на ПАР через апартеїд. Влада Канади вважала, що створення власної золотої інвестиційної монети зможе замінити "Крюгерранд" на Заході.

Коли ця ідея була вперше запропонована Канадському монетному двору, то її зустріли негативними відгуками. Але час минав і успіх "Крюгеррандів" став значним, частка цієї монети доходила до 90% всього ринку монет. Це призвело деякі країни до створення власних золотих інвестиційних монет. Серед них опинилася Канада.

Канадський уряд вирішив назвати її "Кленовий Лист" і запропонував трирічний тестовий період для монет з початковим номіналом у 50 доларів. У першому році було викарбувано один мільйон монет. Тестовий період виявився настільки успішним, що його вирішили продовжити на наступні десять років і досі ця монета є дуже популярною.

Монети створюються в наступних вагових категоріях: 1/20, 1/10, ¼, ½ і 1 унція, але при цьому зберегли номінальну вартість (1, 5, 10, 20 і 50 доларів відповідно). Вони також є законним платіжним засобом у Канаді.

Канадський монетний двір пишається створенням монет з канадського золота і 0,9999 пробою. У ньому також були випущені спеціальні монети з вмістом металу в монеті - 0,99999. У 2007 році Канадський монетний двір створив монету з номінальною вартістю в один мільйон долар.