Чистка та реставрація монет

Багато колекціонерів-початківців, або тих, хто тільки придивляється до нової для себе галузі колекціонування - нумізматики, мріють повернути своїм монетам блиск. Особливо якщо це монети в поганому стані, дуже старі, або з обігу. Особливо виникає бажання очистити ті, які мають певну цінність.

Якщо Ви вирішили застосувати чистку, то необхідно насамперед випробувати її на монеті незначної цінності. Причому слід врахувати, що різні метали можуть по-різному реагувати на методи чистку.

Чого робити не можна

Насамперед варто зазначити, що чистити абсолютно всі монети для надання колекції блиску в жодному разі не можна! Красивішими вони, звісно, стануть, але цілком імовірно втратять колекційну цінність. Річ у тім, що стан монети залежить не тільки від її чистоти, але значно більшою мірою від збереження рельєфу. Будь-яке згладжування деталей, утворення виїмок від видалення оксидів, або навіть просто втрата легкої шорсткості знижує стан і відповідно цінність.

Розглянемо варварські методи чистки, які якраз найчастіше застосовуються новачками:

1. Механічна чистка методом тертя ганчіркою, килимом тощо. (у просторіччі - "чистка валянком").
Іноді може застосовуватися паста ГОІ (зелена, на кшталт пластиліну), але вона тільки посилює псування монети. Паста ГОІ може застосовуватися тільки для деяких типів ювелірних виробів (не антикварних), де блиск має першорядне значення. А взагалі її основне призначення - чистка оптичних лінз.
2. Грубе хімічне чищення кислотами та іншими агресивними речовинами.
Крім видалення бруду й оксидів, зникає частина поверхні, утворюються горбки і вм'ятини. Будь-які кислоти слід розбавляти водою (краще дистильованою) у співвідношенні щонайменше 1/7.
3. Дряпання монети металевими або іншими предметами з метою видалення шару забруднень.
У цьому випадку безповоротно псується поверхня, з'являються подряпини і вибоїни. Метод допускається застосовувати тільки для видалення прилиплого бруду, причому виключно дерев'яним предметом (наприклад зубочисткою). Якщо монета не є цінною, можна застосувати зубну щітку, але вкрай обережно.

Підготовка до чистки монет

У музейних реставраторів діє правило, яке можна застосувати і щодо монет: процес має бути оборотним. Тобто прибирати потрібно виключно пізні нашарування, не зачіпаючи при цьому вихідну поверхню. Керуючись цим правилом, у більшості випадків краще монету не чистити, а залишити як є. Але якщо монета має зовсім вже поганий вигляд, тоді слід застосувати чистку.

Для сучасних і радянських монет застосовувати чистку слід, якщо на них з'явилися добре помітні плями, погано видно зображення, є бруд. Для монет імперського часу і раніше чистка застосовується тільки в разі великих нашарувань оксидів, що спотворюють зовнішній вигляд, або загрожують монеті. Рівна патина (благородна) вказує на її справжність і багатовікову історію, а блискуча монета цього часу має вигляд підробки. Патина є і додатковою захисною оболонкою, що перешкоджає впливу навколишнього середовища. Повернення патини - складний процес, що вимагає великого досвіду.

Для зовсім старих монет, наприклад давньоруських, що перебувають у дуже поганому стані, слід враховувати наявність металевого ядра. Тобто монета могла настільки окислитися, що сам метал повністю зник, залишивши тільки кірку окислів. Видаливши цю кірку монета буде втрачена.

Крім визначення металу, потрібно врахувати і характер оксидів. Під час взаємодії з реактивами елементи, що знаходяться в шарі, можуть зіпсувати монету. У кірці мідних монет може міститися хлорид міді, який має вигляд зелених плям або рівний зеленуватий колір. Закис міді має червонуватий відтінок, а вуглекислий свинець надає світло-жовтого відтінку. Усе це необхідно видаляти, щоб уникнути подальшого руйнування, але для кожного є свій метод.

Срібні монети найчастіше мають чорноту у важкодоступних місцях, яку краще не чіпати, вона не несе жодної загрози, водночас надає сріблу благородного старовинного вигляду. Золото рідко окислюється, тільки в результаті дуже агресивного середовища. На благородних металах можуть утворитися так звані "квіти" - точкові забруднення, які дуже важко видаляються. Це результат окислення домішок, якщо проба сплаву не дуже висока.

Якщо монети взагалі не піддавалися чистці, то перед приміщенням у колекцію бажано їх акуратно (без тертя!) промити у воді з милом, прополоскати і відразу ж витерти насухо. Допускається просушування під лампою, але при використанні жорсткої води в цьому разі може залишитися наліт. Іноді достатньо просто стерти відбитки пальців вологою тканиною, щоб вони не в'їлися в поверхню (це стосується тільки нових монет і монет у чудовому стані).

Чистка колекційних монет поліпшеного карбування (пруф, BU, UNC) вкрай не рекомендується, інакше можна легко пошкодити поверхню. Краще такі монети взагалі не чіпати і відразу ж помістити в пластикові капсули. Для них якщо і може бути застосована чистка, то дуже легка хімічна без будь-якого механічного впливу.

Правильні способи чищення

Чищення спеціальними засобами. Найзручніший і найбезпечніший спосіб для новачка, який погано розбирається в хімії. У нумізматичних магазинах можна придбати засоби для міді, срібла, золота, латуні тощо. Не рекомендується купувати засіб для чищення металевих виробів (не монет). В інструкції, як правило, описано процес чистки, але найчастіше він зводиться до занурення монет у рідину на кілька годин або хвилин (залежно від забруднення). Перетримувати не варто, інакше може початися процес розчинення металу. Обов'язково потрібно періодично перевертати монети. Але купувати такий засіб варто тільки при чистці великої кількості монет, інакше витрати можуть не виправдатися.

Чистка мідних монет:

Видалення закису міді (червонуватий наліт). Занурити монети (повністю, інакше метал може постраждати) на кілька хвилин у 5-10% розчин аміаку або вуглекислого амонію. Підійде також нашатирний спирт. Усі ці речовини мають дуже різкий запах, працювати потрібно акуратніше.

Видалення хлориду міді (зелений наліт або плями/патина). Найкраще підійде розчин лимонної кислоти або лимонного соку. Тримати слід кілька годин до початку видалення нальоту, після чого промити.
Після очищення необхідно перевірити наявність найдрібніших частинок хлориду. Для цього потрібно взяти ємність, заповнену водою на 1/3 і накрити її пластиною з отворами. На пластину зверху покласти монети і тримати до 3 днів. У разі появи крапельок рідини на монетах, необхідно повторити чистку.

Видалення нальоту вуглекислого свинцю (жовтуватий відтінок). Слід використовувати столовий оцет або 9% розчин оцтової кислоти. Такий наліт трапляється рідко, зазвичай при знаходженні монет поруч зі свинцевими виробами.

Чистка монет із різних металів:

Хімічна чистка. Для видалення нальоту підійде 5-10% розчин мурашиної або лимонної кислоти з содою, в якому монети потрібно потримати від кількох хвилин до кількох годин. Слід регулярно перевіряти результат, щоб уникнути пошкодження металу. Метод підходить як для старовинних, так і сучасних монет.

Чищення методом електролізу. Підходить для дуже сильно забруднених або окислених монет. Слід застосовувати в разі втрати помітних зображень, але важливо пам'ятати, що після очищення можуть залишитися поглиблення від знаходження там оксидів, і монета новою вже не стане. Якщо монета кристалізувалася і вже не має металевої основи, то чистити її не можна.
Метод електролізу має такий вигляд: скляну посудину (щоб краще було видно процес) заповнюють електролітом (струмопровідною рідиною), у банку опускають кінці дротів невисокої напруги (найкраще 9-12 вольт) з крокодильчиками, на один (зі знаком мінус) крокодильчик поміщають металевий предмет (наприклад цвях), а на другий зі знаком плюс (+) закріплюють монету. Якщо переплутати клеми, то монета навпаки, почне вбирати в себе частинки цвяха. Електролітом може слугувати слабкий сольовий розчин (чайна ложка на склянку) або розчин лимонної кислоти. Результатом правильного підключення будуть бульбашки на монеті (а не на цвяху). Тримати монету в такій ванні можна тільки кілька хвилин.

Ультразвукова ванночка. Винахід останніх років, продається в нумізматичних магазинах. Працює за принципом мікроскопічної вібрації, що руйнує наліт. Як правило, не псує монети, але результат досягається далеко не завжди.

Поділ злиплих монет. Монети зі стародавніх скарбів можуть бути злиплими через зрощення оксидів між собою. Таку грудку розбивати або роздавлювати в жодному разі не можна, щоб не зруйнувати монети. Грудку поміщають у 5-10% розчин гідроксиду натрію, злегка підігрівши його (не більше 50 градусів). Потім монети легко відокремлюються. Процедуру можливо доведеться повторювати кілька разів.

Прискорення будь-якого очищення можливе при підігріві розчину до 50-60 градусів за Цельсієм, але при цьому контроль має бути постійним.

Після чистки

Якщо чистка вдалася і монета набула колекційного вигляду, її обов'язково потрібно промити мильною водою, прополоскати й акуратно промокнути тканиною. Після цього дати підсохнути близько 30 хвилин і прибрати в закритий простір (пакетик із засувками - грипер, в альбом, у пластикову капсулу). Контакт із повітрям для металу шкідливий, тому ємність для зберігання повинна щільно прилягати до монети і не мати отворів. Також слід вибирати альбоми без запаху, інакше пари можуть призвести до окислення.

Повернення втраченої патини можливе різними хімічними способами та народними методами. Наприклад, можна на літр дистильованої води додати 50 г мідного купоросу і 5 г марганцевокислого калію. Розчин нагріти до появи перших бульбашок і покласти в нього монети. Патина почне утворюватися швидко, важливо вчасно вийняти монети. Цей процес вимагає досвіду і проводити його на цінних монетах рекомендується тільки фахівцем.

Брати монети можна виключно в рукавичках або пінцетом, щоб не залишити потожирових відбитків. Іноді потрібно змінювати місце розташування монети, якщо на ній став помітний процес окислення. Краще не зберігати альбоми з монетами в нових меблях, оскільки лак може випускати отруйні пари.

Іноді перед зберіганням монети натирають воском або покривають лаком. Цього робити не рекомендується через можливий несприятливий контакт речовини з металом. Також небажано довго тримати монети в мильному розчині, щоб уникнути впливу жирних кислот. Допускається дбайливе натирання мідних монет порошком крейди, після чого крейду потрібно акуратно видалити сухою тканиною.